Бо ж ось перед Президентом сидить з новиною капранг-2 Серж Сікора, темно-русявий чубчик як у парубка, очі веселі, але з холодком тривоги. Бо ці хлопці з Кавказу дуже строгі. І не дуже висовуйтесь. За хвилю притишеним шепотом каже, що вони мають провідати в горах одну дуже милу особу. За дитя не бійся, – каже трохи мовби пишаючись дідуган. За ним з Америки спеціально прилетів. Спеціально прилетів в наше місто, що чекає на Україну в 2023 році передбаченняб відшукати вашу королівську милість. До мене прилетів… Я не вірю твоїм словам, дідульчику! До речі, цю версію підтверджували і матеріали спеціальної комісії. До того ж, після відомих подій у Нью-Йорку життя там ніяк не тихе. Він прибув до неї, її найкоханіший, котрому вона ладна віддати саме своє життя. Там, де на тебе чекає маленька, крихітна людина, якій ти дав життя. Віруня нахиляється над ним і цілує його в чоло (хотіла б у губи, та де ж там – заважають гумові рурки).
Віруня. Контр-адмірал знизує плечима, і Віруня похнюплена виходить з кабінету. Чмокає й свого дорогого контр-адмірала і вилітає з кабінету. Не більше. А затим хай готує машину і забирає геть свого «італійця». Віруня забирає лист і ховає в свою кишеню. Віруня просить у водія якої-небудь брезентини, розстилає під кущем. Над цією ракетою-велетнем Зіппе працював під командою генерала Дорнбергера, одного з винахідників «Фау». Так усе під повним місяцем чітко вирізняється, як на велетенській картині, моторошній і загадковій. Якщо ж пророцтво буде не настільки райдужним, як чекалося, то завжди можна йому не вірити. Втручається командувач, лагідно бере дівчину за лікоть і просить її виявити йому честь: поїхати на його авто. Теренс з віруньчиних листів знає, що в неї від нього народився хлопчик, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року що йому вже скоро виповниться один рік. Для нього найпершим ворогом на той час був уже не Гітлер, а Сталін, велетенські сталінські армії в Європі, сталінські тюрми і гулаги в Сибірі. Ти був завжди такий строгий, такий підтягнутий. Ти давно все вирішила за мене, рідна дівчинко, – пожвавішав Теренс. Моя люба дівчинко, чи міг я подумати, що твоє місто дасть мені таку радість, як оця хвилина побачення з тобою десь у незнаному передбачення для України на 2023 рік мене Криму? «Дорога моя дівчинко, ти, мабуть, свіжі екстрасенси про Україну 2023клинаєш мене за моє мовчання, за те, що я не відповідаю на твої листи.
Але не тільки вони здатні на все, а й ти, люба, мусиш бути здатною на одну добру справу. Діяв позаземний розум і цей розум відкрив одну закономірність: в окремих місцях земної кори на дні океанів з надр нашої планети вириваються страхітливої сили згустки плазми, в місцях таких проривів згустки стикаються з потоками космічної енергії, настає велетенський динамічний струс, і все, що є в його зоні, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року опиняється поза часом і простором. Чому, від чого цей страшний серцевий напад? Що він буде робити в Севастополі, не знаю (пишу цей лист в літаку, яким ми летимо через океан до вас), але певен в одному, що тато на вашому боці, і мабуть, його «Мажестік-12» не дозволить «сірим» чинити нові насильства над землянами. Авжеж, – каже співчутливим голосом Ніна Федорівна і підводить доньку до дверей реанімації. Хто захворів – того послати в санаторій, у якої сім’ї дім не можуть вигнати під дах, послати до них вправних майстрів. Вони можуть вирушати в гори!
Вони дуже щирі, вони щирі і здатні на все… Я дуже вас прошу… Під рожевим серпанком видно вродливе обличчя його, високе чоло, дуже широкі, розкосі очі, 4sale.deals викривлені в усмішці губи. У кабінеті навпроти, в свого старшого друга контр-адмірала Михайла Вікторовича Севастьянова вона дізнається, що діла справді загрозливі, захоплений терористами корабель стоїть біля першої стоянкової бочки, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року тримаючи місто під прицілом своїх ракет. Погладивши свої спадисті вуса, він піднімає очі на свого сина (боже ж мій, молодшого від батька на роки і роки!): – Дорогий контр-адмірале… Екіпаж нашого «Салюту» – то ж герої, а як я гляну їм в очі? Завмер отак. І навіть очі трохи приплющив. Життя минає, а коли вдарить сивина і зустрінеш давнього приятеля отак серед голого поля, в юрмиську чинослухняних осіб, то вже й прірва між вами. Але коли загудів мотор, коли почулося під колесами рипіння вкоченого снігу, подумав: отак ще один крок по своїй землі, і будуть за ним ще кроки й кроки, які постеляться в довгу, яку ж трудну дорогу.