Водночас щороку (як правило, влітку) Мінекономіки надає роз’яснення щодо норми тривалості робочого часу на 2023 рік лист мінсоцполітики норми тривалості робочого часу на 2023 рік таблиця скачати безкоштовно Норми тривалості робочого дня на 2023 рік часу на наступний рік. Практику застосування трудового законодавства про дисциплінарну відповідальність, зокрема щодо розгляду відповідних трудових спорів, тривалий час визначає підхід, сформульований у п. І лише за наявності права на звільнення працівника власник реалізує його на свій розсуд: він вправі звільнити працівника або не звільняти (за винятком випадків, норми тривалості робочого часу на 2023 рік лист мінсоцполітики коли із відповідних норм законодавства випливає обов’язок власника звільнити працівника. Жодне із зазначених понять не може свідчити про систематичність невиконання працівником трудових обов’язків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов’язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. Працівник, який відмовився від переведення на більш легку роботу, якої він відповідно до медичного висновку потребував за станом здоров’я, не може бути звільнений за п. Підкреслюю: наслідки скоєного проступку відповідно до ч. Оскільки правом застосування дисциплінарних стягнень відповідно до ст. 147-1, 148 КЗпП наділений роботодавець в особі органу (особи), якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника, він фактично і здійснює відповідну правову кваліфікацію вчинку працівника як дисциплінарного проступку. З урахуванням того, що право на працю, передбачене ст. 43 Конституції України, належить до числа основоположних соціальних прав, суди поновлюють працівників на роботі саме через порушення роботодавцем ч.

Причому, власник на свій розсуд має право чисельність працівників певної спеціальності та кваліфікації, чисельність одних посад зменшити, здійснити звільнення працівників, одночасно приймаючи рішення про прийняття на роботу працівників іншої спеціальності та кваліфікації, збільшити чисельність інших посад. Для певних категорій працівників, ураховуючи характер їх службових обов’язків, поняття та обсяг дисциплінарного проступку суттєво розширено. Аджe в ньому передбачені графи для інформації пoо: чисельність працівників, використання ними облік робочого часу 2023 часу, віготовлення продукції, роботу в буденні і вихідні дні, пропущені дні, загальну суму заробітної плати, суму заробітної плати. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків – для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення (див.

Згідно пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення. Однак в даному випадку йдеться про право, а не обов’язок роботодавця. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 р. у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) зроблено висновок, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов’язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином. Так, у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 664/2820/15-ц зроблено висновок, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов’язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 р. у справі № 754/4355/17, пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, спрямованих проти безпідставного застосування стягнення. Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Тому у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за незначні порушення трудової дисципліни, продуктивною є стратегія не лише заперечення факту проступку, а й доведення його несуттєвості, відсутності значних негативних наслідків для роботодавця. Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Як правило, дисциплінарна відповідальність настає за проступки, вчинені у робочий час, проте для осіб, які працюють на умовах ненормованого робочого часу увесь період часу знаходження на роботі понад встановленої його загальну тривалість вважається робочим (п. Законодавство передбачає відповідальність і за такі дії (бездіяльність), що безпосередньо не пов’язані з виконанням трудових обов’язків, але ганьблять працівника і дискредитують орган, у якому він працює (державні службовці, прокурори, судді).