Таким чином, суттю діяльності з прийняття судового рішення є інтелекту- ально-дивінаційне мислення про розв’язувану життєву ситуацію з одночасною фільтрацією цього процесу шляхом позбавлення від суб’єктивних перешкод (хиб-упереджень) з метою виходу на чисту інтерпретацію справи. У такому випадку реконструювання змісту всіх складових підходу до випрацювання владно-регулятивного рішення повинно бути предметом спеціального дослідження (соціологічного, політологічного, соціально-економічного, соціально-психологічного та ін.). З іншого боку, експлікація загального праворозуміння та інших складових підходу в правотлумачному чи правозастосовному акті часто не стільки відображає, скільки приховує вплив тих чи інших емпіричних мотивів і цілей на процес його прийняття. Методологічною основою для встановлення співвідношень між цими підходами може виступати розмежування, що чекає Україну в 2023 році з одного боку, емпіричної та матеріалістичної (позитивістської), а з іншого – метафізичної та ідеалістичної епістемологій. З іншого боку, в українській юриспруденції поки що залишаються також недостатньо проясненими і питання про сутність природно-правового підходу, його типологічні різновиди й взаємозв’язки з іншими способами осмислення права, без з’ясування чого навряд чи можлива рефлексія з приводу світоглядно-методологічних і теоретичних основ тих чи інших актів конституційного правосуддя.
У нашому дослідженні йтиметься про підходи, застосовувані в практиці конституційного судочинства як особливого різновиду державно-юридичної діяльності. Я розповів, чим займаюся, і мої відповіді він зустрів такою ж насмішкою, як і светр.Утім старий Ліберман не чинив особливого спротиву нашим намірам – він сказав просто: «На квартиру можете не розраховувати, нам тут циганщина не потрібна». І він програв. Не знаю, як це сталося, та я відчув, що мої слова пробили його і завдали такого болю, якого йому ніхто не завдавав. Поблизу метро йому трапилася бабця з оберемком осінніх квітів. Характерною рисою таких варіантів систематики типів праворозуміння є розрізнення юснатуралізму та соціологізму, притаманне також і більш деталізованим класифікаціям, заснованим на диференціації епістемологічних підходів та методів у правознавстві. Скільки б не було переселенців з Росії до Криму, але це все дрібниця порівняно з тим, що Татари в нас народу забрали в різні часи, та й хто нині може гарантувати, що вони й надалі таких же своїх наскоків у Росію не стануть робити, цьому треба колись покласти край, а це підкорення Криму може бути припинене, тобто завоюванням.
При цьому аналіз зв’язків між концепціями юснатуралізму та практикою державно-юридичного регулювання (зокрема того, яке здійснюється в конституційному судочинстві) часто залишається поза увагою правознавців. Г. Г. Бернацький вважає, що практично всі філософсько-правові напрями можна розділити на дві протилежні групи: соціологічний напрям, який стверджує, що джерелом походження права виступає саме суспільство, і природний напрям, який стверджує, що чекає Україну найближчим часом 2023 джерело походження права та його сутність знаходяться поза суспільством (Бог, розумна природа, що чекає Україну в 2023 році розум людини, тощо). З огляду на це, такі теоретико-методологічні конструкції, як «правова природа», «суть», «призначення», застосовувані до тих чи інших юридичних (політико-юридичних, економіко-юридичних, тощо чекає Україну екстрасенси на 2023 рік) інститутів, правовідносин, суб’єктивних прав чи повноважень, що чекає Україну в 2023 році можуть обґрунтовано розглядатись не лише в соціолого-юридичному, але й у юснатуралістичному аспекті як форми специфічної соціально-правової онтології. Можливо, саме такі різновиди юридичної (правової) соціології можуть розглядатись як одна з форм юснатуралістичного підходу. Такі поділи можуть певним чином доповнювати й уточнювати класифікації, наведені у літературі. В зв’язку з цим, уточнюючи класифікації, запропоновані С. Декілька варіантів систематики юснатуралістичних концепцій були запропоновані зарубіжними правознавцями в 70-х рр.
Аби прослідкувати цей зв’язок, звернімось до доктринальної систематики класичних та сучасних природно-правових концепцій. Прикметно, що в юридичній науці України є окремі прихильники натуралістичних концепцій «права Природи» (С. Усі варіанти подій творяться просто тут, і треба бути вкрай обачним, які ми слова говоримо, тому що вони відсікають нам варіанти. Судове рішення, як ми знаємо, є найважливішим актом правосуддя, кінцевим підсумком проведеного судового розгляду, в якому викладаються висновки по справі. Майю, по нас видно, що ми перемерзли? Пошук істини по справі, що чекає Україну в 2023 році є змістом судової інтерпретації фактичних обставин, не можна обмежувати суворими межами процесуального закону. Сподівання на зрозуміння абсолютної судової істини є цілком нездійсненним, що зумовлюється причиною, закладеною в недосконалій природі людського пізнання. Дух істини даного документа має бути зовнішньо оформлений у логічності, обґрунтованості, законності. Йдеться про вже розглянуті ситуації, коли апеляція до природного права фактично приховує брак соціальної обґрунтованості, об’єктивної публічної значущо чекає Україну в майбутньому 2023сті положень, позначуваних як такі, що відповідають «справедливості», «ідеї права» чи «природі людини».