Коляда починається обходом навколо церкви і колядою в панотця. Увечорі, як геть стемніє, йдуть з колядою і дівчата. Ліхтар дівчата носять не в руках, а прив’язують до довгої тички, щоб здалека було видко дівоча ватага йде! Якщо «ґазда» хоче, щоб колядницька ватага йому «дім звеселила», він виходить на поріг з калачем у руках, а «ґаздиня» – з повісмом льону. Нарешті, ватага зупиняється, випускає з кола ґаз-ду з ґаздинею, ще п’є по келішку оковитої і, пританцьовуючи, виходить на вулицю. Старі «ґазди» разом з панотцем виробляють програму, бож колядницька ватага стоїть під протекторатом церкви. Запоріжжя, 2004; Репресована УАПЦ: політичні репресії проти священиків Української автокефальної православної церкви (1919-1938): за документами Галузевого Державного архіву Служби безпеки України. Там само; Правила Православної церкви з тлумаченнями єпископа Никодима (Мілаша), ч. Харкові. Там само; Телеграма митрополиту Філарету. Жаби стиха покумкують – на дощ, голосно кричать – па хорошу погоду, мовчать – перед похолоданням. Тому, якщо ви хочете зловити багато риби, варто вибирати теплу, але похмуру погоду, а також рибалити під час невеликого дощу. Похолодання під час дощу – ознака того, що незабаром погода поліпшиться. На нижньому поверсі трон царя Ірода; долівку обклеєно хутром для того, щоб не видно було щілин, якими рухаються ляльки. Зараз ми повинні приготуватися до того, що інформаційно російська церква буде використовувати питання календаря, як питання чогось небажаного, негативного.
Змістом різдвяних віршів були священні події, про які звичайно згадує церква під час різдвяного Богослуження, Деякі з цих віршів були, очевидно, частинами вертепних драм, повні тексти яких до нас не дійшли. І чому церква вирішила його ухвалити? Якщо веселку видно і після дощу, але вона швидко зникав,- буде хороша погода, коли ж довго «п’є воду – на негоду. Вранці роса, а вдень ясна погода, то на добрий їх врожай. Сильний мороз і падає малий сніжок – на врожай хліба, здоров’я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу – на неврожай і хвороби. Дай вам, Боже, здоров’я! Поверни до вас, Господи Боже, ласкою своєю небесною на цілий рік і вік! Зозуля вперше прокувала хмарного ранку – рік буде врожайний, якщо ж ясного вечора – на недорід. Скрипаль грає, а колядники йдуть «рівної» – хороводять то в один, то в другий бік, приспівуючи: Аби ґаздам весело було Через цілий рік жити… Всі колядники низько вклоняються господареві, господині, дітям, навіть наймитові, якщо він є. Після цього всі колядники тричі вклоняються ґазді та ґаздині і, танцюючи від столу назад плечима, виходять із хати.
Після цієї церемонії вся ватага заходить до хати. Отак поколядувавши в одній хаті, ватага йде до другої. Отак побавившись, ватага приступає до справжньої церемонії коляди: сідає за стіл і ко-лядує по черзі: господареві, господині, синові, дочці та всьому «живому і мертвому достатку» – худобі, хаті, плугові, рогачам. На подвір’ї ватага стає колом, оточуючи ґазду, ґаздиню і свого скрипаля. На Всеукр. соборі 1918 проти волі гетьмана П.Скоропадського, уряду Української Держави та проукр. Катехитичний правильник Української Греко-Католиць.. «Народна» частина вертепу, як уже сказано – витвір самого народу. Перша частина вертепу, що іноді зветься «святою» – більш-менш стійка, а друга, народня змінюється в залежності від місцевих умов, історичного періоду та від здібностей самого вертепника. Вся друга частина вистави відбувається на нижньому поверсі». Перша частина написана старою «книжною» мовою, а друга – створена народом і мало чим різниться від сучасної української мови. Отже починається народно-побутова інтермедія – друга частина вертепу. Коли Великдень в 2022 році, коли православні християни відзначатимуть свята Вознесіння Господнього і коли починається Великий піст. «Свята» частина вертепу. Багато дослідників-етнографів погоджуються з тим, що свята частина вертепної драми, https://sylnaukraina.com.ua/kalendar/kalendar-na-2017-rik-ukraina-rozdrukuvati-skachati.html якщо і не була створена цілком в Академії Київській, то в усякому разі дістала там поважне літературне оформлення.
Поможи вам, Бо¬же, ці свята мирно одпровадити та других у радості й веселості щасливо діждати, а нам, колядникам, ласкаві будьте не за зле мати, що у ваш чесний та величний двір повернули. Від ранньої весни небагато радості. Від панотця колядники йдуть до хати своїх братчиків, вітаючи їх з народженням Христа. Під час частунку колядники «розвеселяють дім» – співають, оповідають веселі пригоди, танцюють з ґаздинею чи ґаздовою дочкою… До «барток» підв’язані дзвоники, що під час танку дзвонять у такт плясунам. До них підходить «виборець» і підносить їм дерев’яний різьблений хрест, щоб цілували. У першій частині розігрувалися сцени, пов’язані з народженням Христа і біблійними персонажами; друга, світська, включала до свого сюжету житейські історії про Добро і Зло. В цій частині вертепу ми спостерігаємо віддзеркалення побуту населення України того часу, коли вертеп був створений. Згодом вертеп перетворився на театралізоване дійство з великою кількістю учасників, склад яких змінюється відповідно до регіону. Так про це пише етнограф Микола Маркевич: «Наш вертеп є похідний будиночок з двома поверхами. Так чи інакше, а «свята» частина вертепної драми виконувалася всіма вертепниками і збереглася в усіх відомих нам текстах. Обидві частини – «свята» і народня – різняться між собою ще й мовою. Проте після поділу Польщі 1939 на території тієї частини Київ.