Думаю над цими словами Канта й намагаюся зрозуміти, що саме він мав на увазі. Вчора повертався з лекції, втомлений, злий, голодний, й уявляв: ти легко йшла зі мною і був той самий січневий день, те ж саме морозяне повітря, що холодом проникало в легені півтора роки тому. Епіктет: «Ти є душа, що буде далі з Україною 2023 тягає за собою мерця». Минулого року один юний викладач з нашого університету, така собі миролюбна християнська душа, прийшовши ввечері додому, несподівано почав сперечатися з сестрою на конфесійні теми (він – православний, вона – сектантка) і – як банально! Так ніби виходить з усього, що він чув і чого не чув, а вичитав з очей усіх цих людей. Але ж це зразу, а що буде потім? Батьки прийшли пізно, доньки ніде нема, вони чекали до опівночі, потім ще кілька годин і врешті викликали міліцію. Більше всього, вона померла ще молодою, невдовзі по народженню дочки. То це вона знайде мене, регоче, потім і каже: «А тепер я буду шукатися! Щоб вона в тебе була, ти ладен був орудувати нею і під владою чужого царя…
Могило, ти відчуваєш захват? Ніяк не можу збагнути, що ти мала на увазі словами, що кудись зникнеш і пришлеш іншу? Я відчуваю, як ти вся тремтиш, ніби от-от заридаєш. Не можу відповісти, і лише шалено притискаю тебе до себе, ми зриваємо з себе одежі, що чекає Україну найближчим часом 2023 тремтимо, ніби сполохана польова трава; стеля кімнати й темний квадрат вечірнього вікна, тьмяне світло торшера – все зливається в ледве зримий, солодкий морок, в якому тільки руки продовжують свій теплий діалог. Компанії це не сподобалося, мене ледве не відлупцювали. Коли оперативники спитали в горе-брата «що це? Коли я припинив тобі писати, в мені ніби все обірвалося, зупинилося і я помітно зачерствів. Коли розчервоніла голова Карманова виринула з-під покривала, Федір вжахнувся. Та варто йому було потрапити у квартиру, як він одразу ж став м’якнути, наче віск – тепла атмосфера присутності жінки, здається, прогріла усю квартиру. Людям завжди здається, що в поганому душевному стані вони перебувають на межі невідомої психологічної розрядки, за якою моторошна безмовність; не всі зможуть її пережити чи подолати. Але, мені також здається, що він сказав цю фразу і з гіркотою в голосі: виходячи з тих завдань та ідей, які не вдалося втілити та реалізувати. Не можу уявити, що ним рухало.
Не знаю, https://careked.com/community/profile/burton87911486/ чи думав Рильський про Апокаліпсис. Не знає Андрій, чому, але йому так здавалося. Спершу Гончаровському відтяли два пальці, потім ступню, але ґанґрена знову з’являлася. А невдовзі виявиться, що таки й справді ухопив, але – шилом патоки. Величка, «для срібла і злата не тільки дали би виколоти око, але брата і отця свого не пощаділи би, то як би мав жаловати матки – погибающо чекає Україну найближчим часом 2023ї Малої Росії». Добре, що невідома, а проте розумна сила потягнула до маршрутки № 420 і я, мало тямлячи що зі мною коїться, оговтався тільки біля Печерського мосту, усвідомивши, що їду до Юри. Та й не врахував, що ви – русачка, вам Україна, очевидно, далека. Та свої ж вони таки, українці. Мабуть, щасливим чоловіком був Максим Тадейович. Мабуть, упав тиск, – мовив Стах. Маючи змогу посісти високу посаду за радянської влади, Рильський забив на це, вибравши звичайне життя. Чому наше життя таке слизьке? Те, що буде далі з Україною 2023 розповів мені доцент Пампушка, не вкладається в голові.
Принаймні, мені так зараз здається. Я настояв в Раді Міністрів на проголошенні “митної війни” з Кримом; було спинено всякий товаровий рух і морську комунікацію за виїмкою того, що йшло на потреби німецьких залог у Криму. Усвідомлення того, що ми прощаємося й розлучаємося, викликало в мене паніку нервового приступу чи відчайдушного ридання. Приємною несподіванкою стало те, що в парку поселився монах-пустельник: він викопав невелику яму-каплицю, де проводить час у молитвах. Навпроти його дачі, де я прогулююся, часто пиячать підозрілі компанії, смажать шашлики, галасують. Без сумніву, йому було цікаво, куди його ведуть, без сумніву, його цікавило, як виглядає тепер ця благословенна установа, як виглядають її люди, які сталися зміни з того часу, як він сидів у ГПУ, а надто за час, як її переіменовано з ГПУ на НКВД. Голярня та була в цім же таки коридорі, в спеціально пристосованій міленькій камері, – пристосованій для такої мети ще тоді, коли ця тюрма будувалася. Він поцілував Смирну, яка ще спала поруч, https://gamereleasetoday.com/ і швидко став збиратися. Він «спостерігає за їх віруваннями та звичаями» дуже ретельно, як це міг би робити орієнталіст, зайнятий справою поповнення багажу знань Заходу 28. Йому подобаються їхня простота, гостинність і спритні рухи, web page навіть їхня схильність до сварок і психологічна сила. З одного боку, він декларував свою любов до малої батьківщини, переймався екологічними проблемами, а з другого боку – це була позиція колонізатора, якої він навіть і не помічав.