Далі Андрій збився з рахунку, котрий день «п’ятий, а котрий десятий – все змішалося в суцільну кашу, чадний, тяжкий сон, фантастичне марево, в якому не було ані початку, ані кінця, марево, зіткане з „валетів в замок” і „валетів в йолочку”, „повєрок”, гримання засувів, криків десь і гудіння машин, ходіння голяком „на оправку”, пайок хліба, блощиць, снів сидя, снів лежачи, снів на одній нозі, нічних сонних візій реальної дійсності, https://feellavish.com/community/profile/alysaasher87370/ яка перевершувала найдикіші візії, чиряків, безглуздого сміху, стогону й пригод Трьох мушкетерів, походеньок Тіля Уленшпігеля… Далі йде польова стежка по високій і рівній площині. Він з розгубленості аж злякався – а що коли це крах його сподіванням? У «Трясовині» мова хороша, художня, але це не мова кіно. Від її тіла пахне душем, але й трішки кухнею і стравами. Весела Дана повертається з новою пачкою «жетану» і дивно зиркає на мене, в її змовницькому погляді я помічаю лукавий блиск, ніби вона знає пророцтво про Україну на 2023 рік мене таке, чого не знають інші.
Я запитую подругу Ілони, як її звати, вона знову сміється (чого їй так весело?) і називається Даною. Я не відпускаю її, заводжуся ще дужче, яка в дупі Дана, вона ж знала, навіщо мене запрошувала. Квартиру Ілони знайшов швидко, вона проживає неподалік від вулиці Стельмаха. Будинок Ілони має бути недалеко – за один або два квартали від мого. Отже, ця судова дрібнота навіть не має змоги вивчити окремі стадії пророцтво про Україну на 2023 рікцесу і виснувати, яким буде остаточний вирок та його причини». Карманова, з його проектом Людинобожжя тут же звинуватили у неоадвайті, заскорузлому нью-ейджерстві й інших хворобах доби Водолія – мовляв, slk-latinos.com нічого оригінального в його ідеях немає, краще дайте дорогу традиційній Веданті або християнам-ісихастам, мовляв, нехай народ вивчає класику, а не спокушається заманухами дистильованого раю. Це його – Донцева – кімната, його «лабораторія», його ланка в великому конвейєрі розбирання людських душ. Це мало цілком передбачені наслідки. Це почалася нова, відмінна фаза в їхньому арештантському житті, їх вели осяяним сонцем подвір’ям, порожнім і голим, як долоня, обставленим височенними грізними мурами тюремних блоків, обчеплених рядами залізних і дерев’яних щитів на вікнах, як ластів’ячими гніздами. У тій межі мала бути завжди «лоскотарка», якою мати лякала їх у дитинстві, щоб не ходили «красти» огірки-пуп’янки.
Насправді людям потрібно небагато – щоб поруч був той, хто може вислухати. Вона каже, що не зараз, може повернутися Дана, потім, web site коли будемо самі. Що він може гризти? Ба більше, весь світ, який він лише міг окинути внутрішнім поглядом – увесь він здавався йому чужим, порожнім і гидким. На журнальному столикові пляшка вина, невеличка таця з фруктами, попільничка, відкрита пачка «жетан», в якій лише одна цигарка. Грецьке панування і згодом римська зверхність поширювалися лише на міста грецьких колоністів і вузьку зону побережжя, а спроби грецьких і римських урядів контролювати всю територію Криму ніколи не мали успіху. І того ж таки року в Криму було розселено близько 4 тисяч церковників (там само. Якщо моє інтерв’ю сьогодні справді було останнім, якщо я справді хочу це все залишити в минулому, якщо я справді хочу серйозних, чесних змін – будь ласка, прийми мене. Нарешті все було готове. Але Андрій замовк. Він думав над тим, чи говорити далі, чи не говорити.
Але вони обидва зараз у відпустці. Але яке це має відношення до сучасної людини на «великому конвейєрі», до людини, розчавлюваної нишком у герметично ізольованих від світу кам’яних мішках, до людини, що чекає Україну найближчим часом 2023 повзає й звивається, як черв’як, одна-однісінька, без світу й без лаврових вінків, виставлених демонстративно спостережниками? Ілона підводиться з моїх колін, каже, що з духовки має достати перепілки. Ілона знову демонстративно всідається мені на коліна, але побачивши, як я тягнуся за перепілкою, підводиться і переміщається на диван. Ілона поралася на кухні. Дана сідає в інше крісло, а Ілона безцеремонно на бильце мого, злегка навалившись на мене тілом. Дана тримає келих із коньяком і несподівано запитує, як у нас справи. Відчинила двері не Ілона, а її подруга, яка любить сидіти на лекціях поруч із нею. Мене посадили в м’яке крісло поруч із увімкнутим абажуром, легке світло надає тьмяному приміщенню загадковості та інтимності. Страждання не є такими нестерпними, а горе всесильним, futureofmushrooms.com якщо поруч завжди є слухач. Ти – мій завжди уважний і вдячний слухач. Навіть перебувати в самотніх стінах своєї квартири не хочеться, бо вони ніби стримують, обмежують мої почуття, обмежують мій простір.