пророчества и прогнозы для Украины на 2023 год от сильнейших – https://grand-kamun.ru/peredbachennya-pro-ukrainu-chomu-proroctvam-nostradamusa-vangi-ta-molfariv-ne-varto-viriti/;
Молився разом з людьми і Єпіфаній, бо не була ця поганська молитва противна Христовій науці, і все ж дивувався чернець, що із сивої давнини до нинішніх днів дійшли язичницькі обряди. Йшов піднесений і возвищений, весь світ молився Господу, підносив люд д’горі свої серця, дзвенів космос стоголосою молитвою, і дивувався Єпіфаній, що людство, прогнозы на 2023 год о будущем Украины яке склало таку пісню, може опускатися до зла. Молодшого сина гетьмана після жорстоких тортур буде обезголовлено (посмів, бачте, протестувати проти безчинств росіян в Україні), а старшого разом з батьком етапом відправлять на заслання до Сибіру, як збіглих каторжників, де гетьман і помре у місті Тобольську через три роки бідування. Якщо ж не оклигає, то це буде велика несправедливість Творця. Якщо хтось із нас виживе, то розшукає… А тоді Потурнак зліз із бахмата і став роздивлятися вовчі сліди, які вже встигло притрусити снігом, і які вели по дну яру в напрямку, куди рухалися й вершники. Сенс життя, в принципі, вже прояснено. Чи гетьман Самойлович про те вже забув? Самойлович вийшов розчервонілий, погладжуючи себе по відвислому животі, губи його були масні, аж лискучі, він на ходу щось дожовував. Вершника тільки вибило з сідла, і він будь-якої миті міг підхопитися на рівні.
Це міг бути тільки мертвий чи важко поранений. Тим часом Сава спостерігав за зграєю, що кружляла над головами, прогнозы на 2023 год о будущем Украины ніби намагався розпізнати в ній Оникієвого птаха, а це означало б, що десь неподалік мусив би бути й сам характерник – сутністю своєю. І тоді ханові згадалися поради аталика: у вождя повинно бути два обличчя – лицаря і підступного змія. Тоді став мастити голову й обличчя лежачому на возі маззю з нього. Гетьман упізнав Нетудихату в пелехатій рудій шапці, що їхав попереду гурту; обабіч нього – два вершники на невеликих кошлатих конях, один з них вів на поводі такого ж, навюченого, коника. Раптом Петро вихопив з-за пояса пістоль і, прогнозы на 2023 год о будущем Украины не цілячись, пальнув у голову в пелехатій лисячій шапці, яка виникла над місцем, звідки щойно скотився Сава. Сава кинувся по правому краю балки нагору, та не діставшись кількох кроків до верху, раптом упав і покотився вниз. Це з анотації до популярної серії «100 великих…
Очі полудою затягло. Не доживе й до вечора. Не знаю… Якщо не татари, то хто ж? Не вернулись с фронта около 4 тысяч – из которых более 3,5 тысячи погибшие и 372 человека без вести пропавшие. Треба було закрити обличчя, щоб хоч так замаскуватися, але хіба цього прогнозы на 2023 год о будущем Украиныдовго стало б? Якби удар прийшовся у скроню, то ні про що було б і балакати. Якщо ж ні – дсвежие пророчества об Украине 2023’ємо”, – знову долинула до нього думка чужого. Оратори-аристократи, «нащадки богів», говорили зазвичай про озброєння, про інше, що стосується приготування до війни, про зіслані богами знамення, про спорудження храмів тощо. То звідки така впевненість, що не упокоїшся замість мене в усипальниці моїх тезків? Завмер на мить світ – а догулював він, задиханий і стомлений, тридцятилітній кривавий танець, чекаючи останнього акорду, – завмер у подиві й тривозі: хто сколихнув повітря незнаною визвольною музикою, звідки новий музика взявся? По казанцю, не більше, бо хто зна, чи надибаємо де джерело.
А хто відганяється від них, того гуртом обступають, мов оси, видряпуються на плечі, висмикують чуби… Сам утікач стріляв не гірше від нього – навчителя зі стрільби. Аптекар відв’язав від сідла торбину і дістав горнятко. Його сильно стусонуло в праве плече і вибило з сідла. По часі Микошинський помітив за спинами передніх ще одного кінного і людину, що лежала впоперек сідла. А ще далі на північ годі не лише пройти, а й подивитися вдалину: земля й повітря там переповнені пір’ям. А вранці, запухла, охрипла, бо мала звичку без угаву горланити пісні, закудлана й споганіла на вигляд, довго не могла дійти тями, аж поки нахильці не випивала кухоль якоїсь спотикачки, лише тоді оживала, веселіла, червоніла, і все починалося спочатку. Нетудихата спішився і якийсь час стояв над балкою, а тоді кинув повід свого коня Уласові і став спускатися, не зводячи очей з чоловіка, що лежав на снігу. Ви ж чули, Вчителю, про Алілуя, що спалив храм і книги, ви ж бачили пам’ятник зрадникові, поставлений навпроти святого собору. Поранений Карло і хворий Мазепа їхали попереду в одному повозі; гетьман, підпертий подушками, здавалося, був байдужий до всього, що трапилося, й бачили всі: на ладан дихав.