З його історій, у яких постійно фігурували ті самі персонажі – Сашко і Степанчик – які, судячи з усього, постійно робили там дві речі: різалися в карти і хляли горілку, – Федір зрозумів, що коло спілкування Русича доволі тісне, а печера є чимось дуже особистим і таємничим. Або, наприклад, Мулдашева. Усе, що говорилося про древні цивілізації, заворожувало його і легко вкладалося в його картину світу. Центральним елементом його картини світу була Зона. Цими історіями Русич ділився з ним охоче, можливо, тому, що Федір заслужив якийсь мінімум довіри, просто з’явившись у потрібний час там, біля дерева – втім, хоч його явної заслуги в тому, щоб допомогти Русичеві урятувати тоді дерево, не було, Сталкер наполягав, що Федорова поява додала його позиціям сили. За якихось три хвилини їх уже там не було: вони кинули назад свої ще не розкладені речі, бензопилку в багажник машини, і разом зі своїми тьолками, які весь цей час вели себе вкрай мудро і не втручалися в цей діалог, зникли на лісовій дорозі, здійнявши наостанок хмару куряви. На ній же весь дім, і здоров’я чоловіка, і думи його, і немислиме навантаження глави держави. Нарешті щось помінялося в повітрі, і бугай із явним невдоволенням опустив бензопилку й тут же вимкнув її.
Біля нього стоять якісь молодики з бензопилкою і щось йому кажуть. В мені в той момент прокинулося щось глибоке, повноводе. Ти мені помог захистити його». «Дякую», – Федір зробив ковток браги, що тхнула сивушними маслами, бо мені також потрібно було перевести подих. Я відчув, що це не те. Я відчув, як між чоловіком з ножем і молодим бугаєм відбувається протистояння воль: і той білий відчув, що старому справді втрачати нічого. » – спитав Федір і подивився на чоловіка з розкладним ножем. Сів біля чоловіка і закурив. Поруч лежала книжка, на столі – горнятко з чаєм, а біля духовки – присипана цукровою пудрою гора пиріжків. Лавра була «зоною». Бабина гора на Видубичах була «трубою» – прямим каналом на «сервер». Пика у нього була червоною, як у пияка, і мала хворобливий вигляд. Під дією алкоголю та картина була доволі пластичною, але, наскільки Федір устиг дізнатися зі спілкування з ним, вона була цілком завершеною. «Dorohyj Fedjunchyku, – писала вона латиницею з інтернет-кафе у Мумбаї. «А чому вона виконує бажання, Павле Сергійовичу? Дівчаток залишити, а жінку, хто вона? «А хто такий Звір, Павле Сергійовичу? На в’їзді біля перших осель юрмилися ті, хто зустрічав. А можливо, він не так часто зустрічав нового слухача, який, на відміну від його колег-пияків, міг зрозуміти трохи більше з того, що він намагався розказати іншим.
Почалася його історія з того, що він назвав себе графологом і візуальним психодіагностом у відставці. Обличчя невдахи. Власне, це брови робили його вигляд відлякуючим. Маємо поговорити екстрасенси про Україну 2023 це. Це ж і є дзен – зрозуміти, що все це – вода, а я там риба. Мені ясно одне, – каже Президент, – що пророцтво для України 2023 такої системи доведеться перебудувати все електрогосподарство півострова. Мені б тільки дістатися до них на лінкор. Мені незручно, що ми отак в темряві… А що я мав чути? У місті Звір теж мав анклави. Звір жив в Анти-Зоні. Там, на іншому березі, мешкав Звір. Доброго дня, – суворим стриманим голосом, виклавши руки на стіл і озираючи усіх холодним поглядом, озвався Слава. «Ладно, Стьопа, – озвався врешті білявий із виглядом переможеного. Він ще раз надпив із пляшечки, такої ж зачовганої і брудної, як і кульок, з якого ту було взято, Федір, натомість, від другого ковтка відмовився. Людмилі Іванівні стає моторошно від того спогадання. Хлоп’яга, схоже, що кажуть екстрасенси про війну 2023 рокуйно з армії або з тренувального залу, судячи по розпухлому від м’язів торсу, безпорадно озирався то на свого трохи кволішого в плані фізичної форми товариша, то на невидимих глядачів.
Михайле, – дозволив собі легку фамільярність Олег Сергійович, – не забудь, що ми вчора трохи перебрали. В нього напружений, навіть з крапелькою остраху голос, він абсолютно самотній на вогкій прибережній гальці, він чекає голосу дивовижного Космосу і сам того не помічає, що перед ним мирна, дуже дружня, майже по-людськи налаштована споруда, може, й сама трохи настрашена цією зустріччю. Раптом Федір побачив, що у цьому обличчі є вдумливість, уважність, проникливість. Вочевидь, Федір ще не дозрів у стосунках отримати таку довіру, однак зрозумів, що печера – це і є легендарний лікувально-трудовий профілакторій, і що копає він її вже багато років, принаймні вісім так точно. Потім, через рік, так уже сталося, що ми зустрілися вдруге, – що характерно, майже в тому ж самому місці, і Федір дізнався, що у Сталкера тут – не багато, екстрасенси про Україну 2023 не мало – є викопана власними руками печера. На запитання, що буде з Донбасом у 2020 році, відповіла і ця відома віщунка з Латвії. Інакше наказаніє буде очєнь суровим», – сказав мій новий знайомий. Обєщаю, смєрть буде бистрою, поскольку ножик очєнь острий. Далі слідували якісь географічні карти з позначеннями опорних точок – серед них він упізнав карту Пущі Водиці, на якій був позначений будинок Карманова. На моє запитання, що він робить тут серед лісів, Павло (я уточнив його повне ім’я – Павло Сергійович – і, для годиться, надалі називав його саме так) сказав, що зараз хворіє, і тут, на Бучаку, перебуває в лікувально-трудовому екстрасенси про Україну 2023філакторії імені Русича.