Воно розлилося й застигло, немов мертва вода; студене потойбіччя підступило до Майстра, й він, захлинаючись, прислухався до нашіптування – суворого й безбарвного, мов вирок. Майстер рвучко вихопився з мертвої води потойбіччя й миттю перенісся з ґражди, яка пливла в небуття вкупі з небесними хмарами, вітрами й космічним гомоном – він увійшов у реальність, і була вона пам’яттю про той найщасливіший день, коли до редакції, де Майстер працював, увійшла зеленоока жінка. Але далі вона виявилася зруйнованою перекопом, з піску, у якому знаходились численні мішані кістяки. Але авторка прагне більшого та хоче показати європейцям воєнне коло, у якому Україна замкнена вже не одне століття, в якому країна бореться за свою ідентичність, право на своє існування і свою державність, право на мистецький поетичний голос. Екстрасенс Яна Пасинкова зробила розклад на картах Таро і визначила, https://grand-kamun.ru що Україна може перемогти у війні через 15 місяців після її початку. «А що ви збираєтесь робити після демобілізації? «Ви не дотрималися своїх зобов’язань, ні про що нас жодного разу не проінформували, хоч було про що, отже, ми змушені вас допитати… Проти такої сили не встоїть ні турок, ні московит.
Скинутий гетьман через послів намовляв мене йти на Москву – помститися за мученицьку смерть мого швагра Данила Виговського, замордованого москалями: пальці відрізали, вуха просвердлили, очі залили сріблом… Замість поклонитися новоспеченому гетьманові, він аж назад перегнувся й довго гигикав, тамуючи глузливий сміх, врешті простягнув уперед руку, досяг Юрасевого вутлого плеча й, попліскуючи та зверхньо погладжуючи геть збаламученого хлопця, наговорював йому до вуха про вічну єдність братніх народів, які однієї віри суть, однією мовою розмовляють і в однаковому послушенстві перебувати мають у білого царя, що споконвіків володіє Великою і Малою Руссю – прийшов же нарешті вашій дитячій забаві в окремішність неминучий кінець, і хай возрадується люд, повік об’єднаний на просторах єдиної і неподільної московської держави… Юрась усе ще намагався вивільнитися з обіймів доброзичливців, він однією рукою притискав булаву до грудей, а другою поправляв гетьманську з поламаними перами шапку, www.divinejoyyoga.com що насувалася на очі й заступала світ… Водночас я розумів і з тим змирився, що перебуваю в пройденому часі; моя пам’ять сягала тепер у майбутнє, яке я добровільно полишив, однак, без нього обходитись не міг: мене й далі цікавило життя полишеної сучасности, я хотів про нього думати й турбуватись ним, та співрозмовника серед тіней далекої історії не мав, тому покликав прогнози екстрасенсів для України на 2023 рік розмови жінку, яка ласкаво впустила мене в минуле, сама ж залишилася на часовій межі.
Обличчя послів, щойно від непевности стужавілі, враз розпогодилися, вчувши волання Юрася: кожний-бо, наречений Хмельницьким, ставав образом двох Україн, що одна на одну не схожі, як не схожі були між собою син і батько; непоступлива й грізна держава Богдана залишилася мертвою за ширмою в гетьманському покої, а до послів вийшла Юрасева – ущербна і смішна. Це так природно – ще до хвилини фізичної смерти припинити духовну діяльність і залишити передбачення для України на 2023 рік себе час, щоб переглянути свої набутки й утішитись ними – навіщо ти волочиш за собою своє минуле, допадаєш з ним, знесилений, до митного кордону між епохами й при тому гніваєшся на нових творців лише тому, що вони тобі незрозумілі. Огир шалено мчав, шлик чи то чуб лопотів позаду вершника чорною хоругвою, їздець у нестримному бігу допадав до підніжжя гори Лева, і король Ян Собєський, забачивши його, змахнув булавою, повелівши гусарам, панцерникам, драгунам і рейтарам, які заступили проліт між Замковою і Левовою горами, дати прохід посланцеві з ворожого табору. Про нинішний день у тебе збереглася тільки пам’ять: на своє щастя чи нещастя, ти сів у крісло хроніста Золочівського замку, він працював тут триста років тому; з цієї миті ти стаєш героєм дійства, яке має відбутися.
«Весно, що за чудо ти твориш в моїй груді, чи твій поклик з мертвоти серце к жизні будить? Та годі скиглити: такий мій жереб, і я пересвідчився: щоб стати творцем, треба перейти через страждання; я сповна прийняв покуту на моїй хресній дорозі, тож не мушу дочасно захлинутися у своїй власній сльозі. На столах горять свічі в трійчатих підсвічниках, і серпневий легіт зриває з ґнотів рожеві пломінці; вже розпочалася учта, слуги наливають у пугарі вина й меди; з лівого флангу палацу виступає королівська капела – півсотні інструменталістів і стільки ж вокалістів, і музиканти й співці займають місце на дощаному подіюмі біля ротонди; капельмейстер змахує батутою – й гримлять завихрені «варшавські шинкарки»; з парадних дверей палацу випливають парами королівські пажі й фрейліни з фрауцімеру королеви, танцюючи то краков’яка, то познанську польку; за столом порожніє, й на плацу здіймається весільна курява: шляхтянки в коронкових чепчиках й золочівські міщанки в барвистих хустках, пов’язаних на подобу тюрбанів, самозабутньо кружляють з кавалерами в шарлатових черкесинах, козаки в чоботях турецького сап’яну вибивають гопака; дзвенять кобзи й гуслі, пищать роги й трубки, плачуть флейти й скрипки; довкола густішає чорна ніч, і я жду з’яви привидів, бо ж не може такого бути, щоб до перших півнів не виманили їх на плац шалена музика й голосні співи – і тої ж миті, як тільки я про це подумав, vyatkavkadre.ru на бастіоні з темряви виринула Біла Пані на білому коні; кінь вривається в людську гущу, проте не топче, а ніби пропливає над головами; білий огир пролітає й наді мною, я приглядаюся до вершниці й упізнаю в ній красуню Катерину-Парку, вона стріляє карбачем і, сповільнюючи лет, заманює мене; я хапаюся за стремено, досягаю рукою сідла, вискакую на коня, притискаю до себе Білу Пані, і її гарячі оголені груди обпікають мої долоні; це ж таки вона, та, яку я шукав усе життя – невпіймана, невідшукана дівчина з м’ячиком, тільки чому вона так галопує, продирається крізь сади на терасах, адже за ними – останній вал і темна прірва; я хочу спинити коня, прагну довгої дороги з тією, яку нарешті знайшов – чому так пізно і скільки тої дороги нам залишилось, чей за валом – чорне плесо Нірвани; я хапаюся за вудила й над самою прірвою здиблюю коня, спішуюсь, беру прогноз на 2023 рік для України від найсильніших екстрасенсів руки жінку, кладу на траву, припадаю губами до її вуст, вона піддається, знемагає, обнімає мене, http://www.gang-yeon.com/bbs/board.php?bo_table=faq&wr_id=41072 горне до себе й шепоче: «Не роби цього, я смерть твоя».