Ну, можна зрозуміти Рильського, який замовчував ці інциденти. От 20-й том повного зібрання Максима Тадейовича Рильського, там його листи кінця 50-х аж до кінця 60-х, дуже цікавого поета, поета надзвичайної культури. З’явилося зовсім нове літературне середовище, а, точніше, нарешті з’явилося літературне середовище, останні новини про зарплату медикам що його раніше, останні новини про зарплату медикам в 30-х, 40-х, 50-х роках, перепрошую, бути не могло. Річ у тім, що дуже хотів сердешний Флобер отримати хоч якусь державну службзарплата лікарів у 2023 році в Україні, щось там у нього не виходило з його побутом. Тут не тільки річ у тім, що у 1955 році в Києві з’явилася група молодих людей, які розклеювали антисталінські листівки за всіма правилами. Про Павла Григоровича Тичину вже говорити не доводиться, справа в тім, що він був дуже дискретною особою, і на нього події 1929-30 року, не кажучи вже про дальші, справили відповідне враження. Тому що затероризована позарплата сімейного лікаря в Україні 2023едінка українських письменників призводила до того, що зрештою вони боялися власної тіні. Вадим Скуратівський: Ви знаєте, десь наприкінці 80-х років в Спілку письменників України приходили, ні, навіть не десятки, іноді, навіть не сотні, тисячі людей. Тому що, бачите, в одному італійському фільмі про тоталітарне суспільство заборонено якимось тоталітарним урядом зустрічатись навіть вдвох, не кажучи вже про трьох.
Не доводиться вже говорити про Володимира Сосюру. Ми не будемо зупинятися на страшних репресіях 1931-41 років, і тема важка і, водночас, будемо говорити відверто – вона нескінченна. Я так подумав: «Ну, невже, про Сталіна можна так говорити? Десь на початку 1960-х років Джон Кеннеді міг на якомусь суаре, на якомусь рауті у Білому домі, підійти до якогось молодого письменника в юрбі і сказати: «Ну, Білл, ну зрозуміло, що я тут роблю, а ти що тут робиш? Ось так виглядало літературне середовище од початку 60-х років. І, раптом, на початку 50-х років… Так от, до кінця 50-х до початку 60-х, зрозуміло, soumissionfondation.com у цій ситуації ніякого літературного середовища не могло бути. » Уже було зрозуміло, що українська інтелігенція і молода, і тим більш немолода знову безконечно налякана, а потім серпень 1968 року – окупація Праги. Диктатор залишає в люті оперний театр і вслід за тим всією своєю наказовою вагою падає на цю оперу.
А вслід за тим залишилася жменька дуже обдарованих дебютантів 1900-10 років, одверто кажучи, настільки наляканих, настільки заляканих, настільки принижених, що вони зрештою далі уже в жодному разі не могли зробити жест тарифна сітка медиків 2023 в Україні напрямі якоїсь сміливості. А тим часом щось мінялося в цьому світі. Сталін все це читає і вслід за тим «добродій», який міг зробити рішуче все, від полюса до полюса, він не може сказати, що його зачепило в цих самих рядках, зовсім як у гамлетівському відповідному епізоді цієї самої мишоловки – «Вогню! І один добродій з оточення Корнійчука говорив: «Наступного дня ми сиділи у готелі «Москва» і одне одного питали, що ж трапилося, чому Сталін так поставився до цього спектаклю, там ніби нічого немає». Я перепрошую, в ту епоху, тут, в цій країні, в цьому місті і в інших містах цієї країни було дуже небезпечно зустрічатися справді, не те що втрьох, а навіть удвох. Можна пригадати десятки і десятки інших інцидентів тієї доби – нікого режим не пощадив, навіть тих «добродіїв», які в повну силу працювали на цей самий режим.
Зрозуміло, що у них, тоді, коли з’явилася можливість друкуватися, уже не було тих ресурсів, останні новини про зарплату медикам які були раніше. А у 1956 році – трапилося те, що трапилося. Я пам’ятаю, школярем у 1955 році я відкрив антологію нарисів, присвячену видатним радянським письменникам, і там і Рильський, і Сосюра, і Тичина. Це мене настільки вразило, коли я відкрив журнал, а там найбільш антирадянський роман Набокова «Подвиг», і все таке інше. Це було таке підпілля. Взагалі, це втручання в якісь хвилини справляє на нашого сучасника враження трохи анекдотичне, але це для нас з вами смішно, а комічного ефекту для тогочасного письменника не було. На всіх засіданнях тогочасного політбюро, яке вже було президією, без пристану говорили: «Шелест, ты украинский националист! І воно не було союзником того покоління, яке по тому з’явилося. Мушу вам сказати, що ці молоді люди справили у своїй проникливості певне враження на мене. Диктатор в спеціальній ложі, йому приносять на муаровому папері переклади тих текстів, що їх співає молодий Гришко.