Будет ли повышение зарплат медработников? Ориентированно, повышение зарплаты медикам придется на начало 2022 года. Від початку 2022 року медзаклади України отримали за Програмою медичних гарантій 74 мільярди гривень. По указу президента зарплата медиков в 2022 году будет повышена – это является последней и шумной новостью. В России в 2023 году средняя зарплата медиков равна приблизительно 92 000 тыс. У лікарні №18 залишок на рахунку – 6,9 млн грн, середня зарплата сімейного лікаря в Україні 2023 лікаря – 10 тис. При цьому керівники медустанов отримують, в середньому, 23,5 тисячі грн, середній медперсонал – 7,5 тисячі грн, а молодший – 6,1 тис. От ми не згадуємо дуже доброго українського поета Володимира Підпалого, який, власне, останні новини про зарплату медикам помирав тому, що він, ну, не міг жити в цьому самому світі. 1977 рік, він чомусь атакував мою статтю про Мальро, а я взяв його переднє слово до українського п’ятитомника Анатоля Франса, а воно все – від другого абзацу до передостаннього – позичено у російського франкознавця Якова Фріда. Тому що на його похоронах пролунало кілька слів, до речі, і в промові Івана Драча, різких слів про те, хто винен у цій самій смерті. В цій самій країні з епосом ця сама «напряжена».
Вадим Скуратівський: Не дай Бог, якщо ця держава буде воювати з українською літературою. Вадим Скуратівський: Бачите, річ у тім, що Арістотель поділив роди літератури на лірику, епос і драму. Вадим Скуратівський: Я не розумію – імена людей, які злякалися, чи тих, хто лякав? Постанова визначає, що лікарі (крім інтернів) і професіонали з вищою немедичною освітою, які були допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я, мають отримувати щонайменше 20 тисяч гривень. Тому, що ми вже бачили, які тут гуманітарні віце-прем’єри, як вони себе поводили і поводять, і що взагалі трапилося в останні новини про зарплату медикамй політичний сезон. І ми це побачили на прикладі минулого року», останні новини про зарплату медикам – зазначив О. З такого ми світу. На высокий уровень дохода могут рассчитывать кандидаты и доктора наук с действующими сертификатами по другим врачебным специализациям. На здоров’я – і з цього щось вийде. Освальд Шпенглер, який взагалі ставився обережно до Росії, разом з тим сказав: «Все життя чекав, що на Заході з’явиться щось схоже, еквівалентно схоже на «Анну Карєніну». Але ж тепер немає Павла Архіповича, до якого я, як до літератора ставлюся з певним інтересом, особливо до молодого. Але як вона боялася спілкування будь-якого! А з епосом, як сказала Ірина Вадимівна Муравйова в популярному фільмі «Москва слезам не верит», https://forkliftlicence.com.au про папір – «в стране с бумагой напряженка».
І тут вже я трохи як лісовий із великого литовського фільму «Никто не хотел умирать», можливо, ви дивилися цей фільм. Ірина Панченко: Протягом вашої лекції ви звертали увагу на те, що страх паралізував українське літературне середовище протягом ХХ століття. Ірина Панченко: Ні, взагалі Ви деякі розказували історії і натякали на те, ці люди зараз при владі чи вирішують якісь питання. Вони впали і на провінцію А потім, десь після 1945, після 1955 року ці люди повернулися із таборів, але будемо одверті – вони змушені були мовчати. Тут треба типологія. А коли ми, перепрошую, будемо при персонах, то нічим добрим це не скінчиться. Ну, за винятком тих людей, які, перепрошую, уже готові були розрахуватися з життям. А молоді люди, перепрошую, вони знали мало і їхньою стратегією було одне тільки – от, з’явитися десь у столиці. Мені б хотілося, щоб це було майбутнім. Я розумію, що питання незручне і говорити правду незручно і не було ніколи зручно. Ой, краще про це не говорити! Але поки що це тільки новелістичні ескізи до майбутнього епосу. Але мені здається, зараз є загроза… Але це вимагає дуже багатьох зусиль, умов. Але, коли б я займався політикою, то я б дуже про цих самих персонажів міг сказати.
От я в літературному образі скажу все, що я можу сказати останні новини про зарплату медикам цей світ. Не дочекався. Так от, я чекаю, http://ionetv.net/%d1%81%d0%ba%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%ba%d0%b8-%d0%b7%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%bb%d1%8f%d1%8e%d1%82%d1%8c-%d0%b2%d1%96%d0%b9%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%96/ що з’явиться український епос. Раптом, впродовж кільканадцяти сезонів виникає грандіозний російський епос насамкінець цього… Я хочу Вас запитати, а чи не варто почати літераторам чи особам, причетним до цього процесу, називати імена і прізвища зараз. Але, маю надію, що нова влада буде, умовно кажучи, байдужою до того що робить українська література. Чи не вважаєте Ви, що цей страх продовжує існувати? Але я боюся, що цей патронат буде дуже вибірковим і взагалі дуже сумнівним. Але коли вона її буде підтримувати, це буде ще страшніше. Це для мене улюблене явище української літератури всіх її часів. Словом, про це треба пам’ятати у всіх напрямах. Бачите, репресії кінця 20-х, кінця 30-х років, це вимагає спеціальних досліджень. Бачите, що відбулося десь в російській літературі починаючи приблизно з прози Толстого і Достоєвського, початок 50-х і 60-х років.