Я притулив долоні до обличчя. Зім’яті ковдри і екстрасенси про Україну 2023стирадла нагадували витягнуте обличчя людини, що кричить. Близько полудня пройшла коротка злива, і я перечекав її у шотландському павільйоні, де розкидані кольорові тканини, змішані з пігментом, папір і багато кольорового порошку нагадували спроби полегшити новокаїном муки помираючого від раку. Хотів прокинутися від цього кошмару. Я повія, хіба ти цього не розумієш? Для цього повернемося дещо до Віку Просвіти. Згодом польський нобелівський лавреат Генрик Сєнкевіч у своєму історичному романі на українські теми, «Вогнем і мечем», – дещо перестарався, змалювавши цю видатну та хоробру людину, радше, http://www.kunwinews.com як підступного та жорстокого злодія. Думається, саме несподівана смерть Святополка й дала Ярославові блискучу нагоду, зваливши обидва злочини на брата, – канонізувати вже 1021 Бориса і Гліба разом, як святих. Східний напрям якої забезпечували саме казакі. Просто у взутті, як і Смирна, я заліз на ліжко і ліг біля груди ковдр, з якої стирчали її ноги. В одязі, у взутті, homepage з водою у легенях і річковим намулом у роті я заснув. Зоно, я знаю, що вона буде робити, я знаю, куди вона пішла, будь ласка, зроби так, щоб вона не робила цього, Зоно.
Ти куди? – спитав він, побачивши вранці Смирну, що вже підводила очі біля дзеркала. Ти прийшла, – кинувся я до неї і сів поруч. Ти якась інша, якась не така, – сказав я. Будь ласка, не йди нікуди. Вислухай мене, мені так боляче через неї, боляче за неї, будь ласка, зроби так, щоб мені не довелося нести ще й цей біль також». Вона зараз як тварина – веде себе так, ніби мене тут немає. Таких, як вона, жінок різних спеціальностей і майнового статку, тут багато. Я увечері повернуся, https://letipofcherryhill.com/2023/08/12/%d0%b0-%d1%89%d0%be-%d1%82%d0%b5%d1%87%d0%b5-%d1%82%d0%b2%d0%be%d1%8f-%d0%ba%d1%80%d0%be%d0%b2-%d0%b4%d1%83%d1%88%d0%be%d0%b3%d1%83%d0%b1%d0%b5-6 – сказала вопрогноз на 2023 рік для України від найсильніших екстрасенсів, розтираючи помаду стиснутими губами. Але ж цьому звичаю багато сотень років! Так тривало кілька років. Зупинилися, коли їх розділювали всього кілька кроків. Тремтячими руками розкрив його і побачив там кілька зелених банкнот по сто євро і багато дріб’язку. Максим кличе на поміч, але його не чують. Може, це й було колись, але тепер ми є одне в одного, і разом упораємося. Тій, що вже пообідала, було важче захищатися, ніж голодній нападати. Магочі. Таким чином, він більше ніж подвоїв за площею – здобутки останнього. Та ба, тепер уже голландська бюрократія поводила себе до новоприєднаної «провінції» таким чином, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року героїка 1789 року тут повторилася. Я поклав свої долоні їй на руки, і вона тут же забрала їх, з викликом дивлячись на мене.
Вона вдяглася яскраво і виклично, і таким же звабливим був її макіяж. Вона зможе, зуміє, це ж зовсім неважко. Вона скинула рушник і почала одягати труси – і все це з якоюсь чоловічою різкістю, байдужістю. Ще не витершись як слід, вона почала одягати светр. Літературу треба перевіряти як конкретним життям, так і його ідеальним розумінням. Скульптура розлюченого бика, на якому танцює балерина, в американському павільйоні наповнила його відчуттям, наче він тоне і захлинається в тому, що відбувалося. Мене чекають. Я вже знайшла собі квартиру, – Смирна підморгнула мені, наче знущаючись. Мене зриває. Я тебе дуже люблю. Було ще не дуже пізно, шоста година, тож… У мене існує стратегічне бачення для України, яка бачиться мені дуже привабливою з точки зору розвитку й інвестицій. Звісно, все та ж до біса колюча мовчазність, крізь яку мені не пробитися. Пообіді вони зустрілися на каву з Аркадієм і далі вже разом поїхали досліджувати нові павільйони, зауважуючи, як сонце хилиться до заходу і як ростуть тіні.
Ковбаса, яку він умолов, надала йому такої бадьорості, що він того ж дня почистив усі казани, сковороди, горщики, аж вони блищали, як сонце. У кожній із них йому ввижалося лихе знамення, щоразу ірраціональніше і від того – ще невблаганніше. Очі, великі, сині, виринули із темних провалів і пильно поглянули на Андрія. Я намагався притишити внутрішні голоси сигаретами, кавою і спробами вийти в інтернет, та розум безнадійно відлітав кудись за край лагуни в пошуках нареченої, і покійники з темних каналів зі спини хапали мене за груди і пристрасно стогнали у вухо. Андроїди, поставлені у формі «П’єти» Мікеланджело – робот Марія тримає на руках робота Ісуса – наче глузували з нього, натякаючи, що його спроби зараз почати молитися за них зі Смирною приречені на марність. Микола Трублаїні уникає зустрічей зі мною. Михайло був суворий і замкнутий, – розповідала Ніна, – до людей ставився вимогливо, аж надто, знайомих мав багато – при його популярності мусив їх мати, а от друзів – усього-на-всього трьох: професора Степана Рудницького, Мирослава Ірчана, з якими поділив винятково спільну долю – від учнівства, через Прагу аж до Соловків, і Миколу Трублаїні. Нарешті нам вдалося якось їх розворушити. Мовчанка була тяжка й безпорадна, кожен думав про те, як їх порятувати, і кожен знав, передбачення для України на 2023 рік що врятувати не вдасться.