А поки що виділили йому на прожиття – все ж таки царський радник, воєвода, державна служила людина, – 600 рублів на рік. Женитись тобі треба, Пйотр, тоді й ночами спатимеш, – сказав йому якось дяк Ларіон Іванов (певно, стрільці донесли, що гетьман ночами двором вештається, люльку смалить). «дабы» український гетьман «там споспешяствовал обращению в православие вотяков и прочих инородцев». Хоч і повержений, але ж гетьман. З роками він став у Москві ніби неофіційним послом України, безкорисливим опікуном земляків, які потрапивши в біду, йшли до нього, знаючи, що тільки гетьман Дорошенко їх порятує. І дорога була легкою, і коні бігли жваво, і день у Підмосков’ї був як на замовлення, і на душі було безжурно, і Дорошенка попереду його маленької валки не полишало відчуття, що нарешті він вирвався з неволі. Першого, Івана, було оголошено «старшим царем», а меншого, Петра – відповідно «молодшим». Але досить швидко виявиться, що разом із марудним воєводством він втратив і державну платню в розмірі 1000 рублів річних, як царів слуга, а на такі гроші тоді можна було жити. Настав час, коли треба було жити для себе, а він не вмів жити для себе і навіть не уявляв, як це можна… Ще не старий, потрапивши в полон самоти, навіть не підозрював, що то не він нудив світом, то його самотність скніла…
Ще в «Повісті врем’яних літ» Нестор писав про в’ятичів, що вони «жили в лісі, як всякий звір, їли все нечисте, і соромослів’я в них при батьках і при снохах. А потім, додає літописець, такий обичай, як у в’ятичів, мали тоді радимичі, сіверко, кривичі та інші погані, що не відали закону Божого, а самі творили для себе закон. Челядники самі впорядковували сад, щось там шпорталися, але що – він не цікавився. Перехилить боярин чарку, сидячи в сідлі вороного, рукавом губи утре, захрумтить огірком і знову кружляє в дворі, і на лезі його шаблі, яку він грізно тримає напоказ, – місяць промінням грає і сам з пласким лицем жовтого ординця зазирає у сінник – а як там молоді? Мовби ж і рідні – та ще близької – в Агафії Єропкіної не було, а коли ясу про весілля пустили, де й взялися родаки, і зголосились, взявши на себе клопоти, зробити все як слід. Там неодмінно був ставок, чи бодай ковбані, де хлюпотілися гуси та качки московитів – у ті часи Москва була як велике село (її ще звали «Большой деревней», і коли москвича де-інде питали, звідки він, так і відповідав: «С большой деревни», і всі знали, звідки).
Частокіл і в Дорошенка глухий, як у маленькій фортеці, він пророчества на 2023 год для Украиныдійно відгороджує його маленький світ від великого. Ні, – сказав він і аж образився, – Україна. А до розпаду червоної імперії, до 1991 року, коли Україна нарешті стане незалежною, залишалося ще п’ять років. Близько півночі нарешті з-за Кремля вигулькнув місяць, висвітлюючи зубчасті стіни і вежі, швидко піднявся над Москвою і задоволено засяяв уповні, з ледь видимою, правда, щербинкою. Архілох мріяв, що він хоробро зітнеться з кожним, хто посягне на спокій і щастя колоністів, а далі, позбувшись нарешті турбот, заживе й собі спокійно, обробляючи свій клаптик землі. Такі герої хіба що в «Калевалі», а він усього лише простий смертнпрогнозы и пророчества от сильнейших экстрасенсов Украиный. А хіба ж у тій же «Іліаді» не йдеться про те, що після здобуття Трої на могилі Ахілла закололи Поліксену, дочку царя Пріама? Чи бодай одну. Він же козак! Чи мало тебе за неї покарано? Не міг од неї очей відвести. Не генерал, не генерал! Так би й сказав одразу, що генерал, а то… До кінця свого життя вона жалкуватиме, що коли б не поквапилась, могла б і кращого зятя знайти своїй Наталоньці, з доброю калитою і, головне, сановитого, з чинампророчества и прогнозы для Украины на 2023 год от сильнейших экстрасенсов і званнями… До кінця свого життя вона так і не збагне простої істини: коли їй у зяті доля не послала самого Пушкіна, хто б і знав, що в купецькій Москві була така… нічим не знаменита Наталі Іванівна Гончарова?..
Засміялась. Господи, яка вона приваблива, коли сміється. Та й чи, власне, не все одно, пророчества и прогнозы для Украины на 2023 год от сильнейших экстрасенсов якого вона роду? Старший брат, якого він з неволі визволив, зі своїм сімейством теж мешкає в Сосниці, менший Андрій, як і старший теж, полковник Брацлавський, третій брат, Степан, не брав участі ані в громадському, ані в політичному житті, тихо жив собі як обиватель в Чигирині «на прадідівських своїх добрах», отримавши у спадок дідизну, там і помер. В міру сил та можливостей працюватиме на благо вітчизни, тим більше, має чималий досвід військовика, пророчества и прогнозы для Украины на 2023 год от сильнейших экстрасенсов у Фінляндії він теж згодиться. Челядь сама по собі, а він сам по собі. І на всіх бісівські пісні, і тут умикали собі жінок, хто з якою зговориться; мали ж по дві і по три жони. В Україні баба є баба, а дівка – дівка, молодиця – молодиця, пророчества и прогнозы для Украины на 2023 год от сильнейших экстрасенсов а в них, москалів, хто в спідниці – ото і баба. Гарна пісня, ми, Горчакови, її запам’ятали ще з тих часів, коли на Україні були… У відповіді, яку ми дали наступного дня, говорилось, що постріли були зроблені не з фінського боку… Але в Москві. Твій дід Михайло нам допомагав, ми люди шляхетні, завждпоследние пророчества и прогнозы от Алекперова на следующий 2023 год віддячуємо тим же, боржок повертаючи. Але все ж таки дворянського.