Рівнина переходила в стрімкий схил, на дні якого текла річка. Погляд Потурнака, що оглядав обидва береги і схил, затримався на глибокій улоговині віддалік. Небез- пека полягає в тому, що природа для людини – це переважно джерело енер- гії, а техніка як засіб перетворюється на промисловість; адже усе, що вона виводить з потаємності розглядається як сировина або, як каже М.Гайдеггер, стає тим, що перебуває-в-наявності. Ми – як воші в кожусі: коли хочеш нас позбутися, спали кожуха… Не всякий, кого життя перекрутило так, як Петра, зберіг незайманим своє єство. Не одне століття мине, поки воно вивітриться. Не забувай, наші матері своїх дітей з малку пестять, їхні ж – загартовують. Почуття, схоже на те, що зродилося на мить тоді, в Багдаді, коли незнайома дівчина прошепотіла: «Козаче, соколе», – ворухнулося в душі, і та сама рішучість, зроджена страхом, що знову втратить довір’я своїх повелителів, підвела руку. «Вірно продовжуючи те, що було намічене Богданом Хмельницьким, що невдало здійснювалося Виговським і що було попсоване іншими через їхню недолугість, Дорошенко бачив неможливість зійтися з Польщею і щиро хотів піддатись Москві, як піддався їй Богдан Хмельницький, але Москва не хотіла приймати Дорошенка: по-перше, тому, що тільки що заключила договір з Польщею, зненавиджений українцями й згубний для ідеї самостійності України; по-друге, тому, що Дорошенко згоджувався піддати Україну на умовах такої широкої місцевої свободи, яка суперечила московській державній політиці.
Про те, що Андрусівське перемир’я розірвало Україну навпіл і узаконило подальше існування її у вигляді Лівобережної та Правобережної, з окремими гетьманами, що постійно звідтоді ворогуватимуть між собою під владою двох імперій, й підсилило Руїну – чомусь і не згадують. Із дерев’яної часів боярина Стефана Кучки (тоді Кучков чи пізніше Москов, як нарече її Юрій Долгоруков), вона мурувалася швидкими темпами – як казали на Русі, зодягалася каменем. Меланія ж нічого такого не відчувала, усе те заступав образ Сави, якого в її душі було більше, ніж її самої. І я, звіряюся тобі, в душі не противилась їй. І настало йому полегшення в цьому світі, а їй, либонь, у тому – царство їй небесне, земля пухом, хай спочпрогнозы и пророчества от сильнейших экстрасенсов Украиныває там, коли не зуміла жити тут. Ти сказав, пане алхіміку, що в далекому майбутньому нам напророчено жити п’ять поколінь і два роки, себто сто двадцять сім років. І якщо, не дай, Боже, з тобою щось станеться, не жити й мені.
Якщо ж ми помітимо від них загрозу для посланців пана імператора Рудольфа, – Нечипор кивнув на трьох вельмож, які сиділи осторонь і про щось балакали з монахом-німцем, – то ми самі з ними впораємося. Ти не повіриш, але коли на невільницькому рпоследние пророчества и прогнозы от Алекперова на следующий 2023 годнку я спостерегла двох арабів у білих плащах, щось тенькнуло в моєму серці. Ти кажеш, що татари по ясир у морози ходять, коли річки кригою візьмуться. Біля стрілецького воєводи своя людина – захистить, коли що… І він змушений був відкараскатися від тієї «мерзости», поклявшись – іншого виходу не було, – що то не його твір. Чого так далеко від берега? Адже яничари від нас уже на відстані трьох днів ходу. Адже ні хутірця, ні зимівника довкруж, де можна було б прихиститися в негоду. Два дні їхали цілиною, на якій не вгадувалося ні сліду, ні прикмет людини. Наступного дня вже ні кущ, ні самітнє деревце не порушували сіро-жовтого одноманіття. І верхівцю на чатах під місяцем з жовтим пласким лицем степового ординця не так вже сумно самому.
Справді, у повісті «Як на війні» (1966) йдеться про чотирьох науковців, які під час невдалого експерименту в аеро- зольній камері заразились вірусом смертельної хвороби; роман «Бар’єр несу- місності» (1971) розповідає про видатного хірурга Костюка, котрий працює над прсвежие пророчества об Украине 2023лемою трансплантації серця і у вирішальний момент не зважився пересадити цей життєво важливпоследние пророчества и прогнозы от Алекперова на следующий 2023 годй орган від коханої людини з уже мертвим мозком – хворому; у п’єсі «Відкриття» (1975) мовиться про впровадження нової протигрипозної вакцини; у драмі «Наближення» (1983) – кібернетик Лунін (прототип – академік Глушков) прагне перебудувати всю систему управління господарством країни; роман «Причини і наслідки» присвячено боротьбі вчених-медиків зі сказом. Тепер ми верст за п’ять від нього, а, може, й менше. Зате ми – при м’ясі. Куди ми так поспішаємо, последние пророчества и прогнозы от Алекперова на следующий 2023 год Петре? Якось, коли ми в Молдавію на допомогу господареві Лютому їхали, наші розвідники попередили, що тим шляхом рухається орда. Цар вибирав із них кандидатів на гетьмана і вже знав, що Полуботок ним не стане, а кого призначити – теж іще не ухвалив: хто з них перший прибіжить до корита? Татари хоч і одягнені хто у що гаразд, але шапки кучматі носять. У тілі тільки дещиця його, але він увійде. За час полону я надивилася і жорстокості, й зневаги, і хтивості, але від твоєї брутальності на торжищі віяло чимось іншим – чоловічою силою і впевненістю.