що буде далі з Україною 2023 https://asociatii-de-proprietari.ro/community/profile/antoniacorby276/;

Англійський переклад цієї повісті Тургенєва затуманює це питання, бо в ньому відсутнє хизування походженням речей, привезених з російських воєнних кампаній 74. Тут спостерігається типова колоніалістська ситуація, коли імперія змушує підкорені народи прийняти свій дискурс та стирає їхню оповідь з історії, що пророкують Україні ясновидці 2023 запам’ятовується. Вітольд Ґомбрович (Witold Gombrowicz) описує подібний взаємозв’язок у своїй повісті «Фердидурке» («Ferdydurke», 1937), де він згадує господарів, які скрупульозно дотримуються манер за столом, бо там присутні слуги, – обідаючи, по суті, разом зі слугами, задля того, щоб показати їм, що вони, вельможні землевласники, кращі й культурніші, ніж селяни 47. Однак, зауважує Ґомбрович, сам факт, що вони залежні від слуг у творенні своєї ідентичності, підриває ту ідентичність, якої вони шукали. Вони намагалися закреслити той весь кошмар і пожити короткі хвилини, які приділені ще їм долею, по-своєму. Впливові голоси, як-от Жюля Мішле (Jules Michelet), були все ще готові трактувати Росію у спосіб, що не дуже відрізнявся від застосованого Пушкіним щодо Кавказу. Андрій досить безглуздо, не знайшовшись, що сказати від несподіванки.

Андрій мав ту властивість, що глибоко відчував людську трагедію і не ліз в людську душу. Андрій звернув увагу, futureofmushrooms.com що Миколі тяжко дихати в цій камері- консистенція повітря була нестерпна, крім того камера була занадто вогка, темна. І домінуючою мовою була українська мова, якою говорили всі як державною мовою. Люди тут взагалі забули вже, як ті ліжка виглядають і як на них спати. Республіка із своїм урядом, із своєю конституцією, звичаями, фольклором, із своїм побутом, навіть із своєю термінологією, якої не існує там, поза мурами, в тому нереальному вже, втраченому світі. Як бачимо, герменевтика – це всеохоплюючий спосіб інтерпретації існуючої дійсності, механізм проникнення в глибинну суть соціально-духовної матерії, https://azarsaba.org де кожне отримане пізнання має своїм змістом не тільки методологічну, але й світоглядну сторону. Це світ з окремими заінтересованнями, проблемами, своєю літературою, наукою, болями й стражданнями, з дружбою й зненавистю, з інтригами, зі своєю політикою й із своїм окремим соціальним та національним укладом, – вірніше, інтернаціональним укладом. Це – епохальні поети. Це чути було з мови, з поведінки, з несамовитої блатняцької матюкні. Це небезпечно і для гетьманату, і для Москви… Республіка «людішек». Причому, мабуть-таки, найдемократичніша республіка на цілій планеті, якщо на хвилинку забути про залежність її від того світу, що за мурами, й від його церберів.

Микола, незважаючи на хоробу горла, не втратив своєї божевільної пристрасті до пісні й здібності її співати. Російські інтелектуали – такі, якими вони могли бути за комунізму – заохочували до такого помилкового зображення, бо він підвищував їхній статус як усередині, так і за межами Росії. Спали тут, в цьому світі, так, як і в камері 49-й – по-новому. Так що, мабуть, коли б навіть і не було залізних щитків за вікнами, то й тоді б в камері було темно. Андрій поклав свою торбиночку, сів на голу підлогу поруч з Миколою і – так, наче й був у цій камері. Займайте місце поруч з ним. Їхнє місце у системі європейських потужних держав уже не ставиться під сумнів. У Миколи були великі сині кола під очима й раз по раз хапав за горло сухий кашель. У гетьмана, якого везли у вигнання (добре, якщо буде далі з Україною 2023 це заслання, а коли під шибеницю?), настрій у дорозі раз по раз мінявся – то сумний ставав, то веселий, то знову похмурнів.

І робив він це з усіма відповідними відхиленнями на товстих і тонких. Тепер він тихенько посапував у сусідній кімнаті, якось по-дитячому згорнувшись калачиком, кругловиде вусате обличчя було невинно-спокійне, навіть ледь-ледь усміхнене, і Микола пожалів його будити, хоч знав, що Стах за це йому викаже. Бо він був барвистіший, часом осяяний сонцем, веселкою, громовими дощами, закосичений квітами й озвучений сміхом золотого дитинства, буйною радістю юнацтва, сміхом першого, воскреслого в снах кохання. Ба, сон був більшою реальністю, аніж дійсність. Власне татар налічувало трохи більше 60 000. Перепис був перевірений через три роки, відтак 1800 року, і тоді всіх татар було 120 000. Тим часом ще за Мініха одну фортецю Криму захищало 100 000 татар. Але пройти все одно не можна було. Але про спання згодом. Але то нічого. Сюди, Андрійку! Але як? Треба вичекати момент. То цвяха, то коліщатко, то зливок розтопленого свинцю, шо як срібло, от-от вигребу скарб. З’їзд інструкторів по виборах до Установчих Зборів, представників усіх фронтів Діючої Армії і ваших товаришів з Балтійського флоту вітає Чорноморський флот з фактом історичного значення: що чекає Україну в 2023 році підняттям рідного прапора, що кладе міцний камінь, однині непорушний, як підвалину до майбутньої, вже близької Української Демократичної Республіки.