Clause 4 of Article 40 of the Code of Criminal Procedure of Ukraine
Дівчина, яку ти покинув (Fb2)
Але важливо було, щоб діти Сент-Перонни отримали трохи дива на це безрадісне Різдво. Тож важливо було, аби люди бачили: ми зробили все можливе, щоб їх віднадити. Я знала, що ми обидві почуваємося так само. Я знала, що тут пануватиме тиша, доки вони не підуть. Я знала, що комендант повернеться. Хвилину комендант стояв, роздивляючись підлогу. Кіт відчула, як підступає нудота, сковтнула її і повернулася до обґрунтування своєї думки. У своєму заповіті Конні зробила розпорядження щодо утримання Рут і зазначила, що щаслива залишити доньку під надійною опікою своєї сестри, «доки органи опіки вважатимуть її придатною для цього». Паркетні дошки позбулися килима і лежали сірі під товстим шаром пилу. Дивіться під ноги, – попередила я. Ліжка, ковдри, завіси, навіть мідні труби під раковинами тепер у власності німців. І тепер норми тривалості робочого часу на 2023 рік лист мінсоцполітики їхньому місці чорним «О» на знак протесту зяяла діра, крізь яку виднілися балки. А тоді швидко пройшов крізь двері до бару. Я саме милувалася волоссям мадам Арно, яке щойно уклала моя сестра, коли відчинилися скляні двері й він увійшов до бару в супроводі двох офіцерів з боків.
І ви теж скажете «ні», коли вони схочуть зайняти ваш дім, так, мадам? Наймаючи лише жінок, ви мали б цього очікувати… Наче надмір її краси, бездоганність стилю послугували нагадуванням, як мені цього бракує в собі самій. Я питала себе, що вони заберуть у нас цього разу. Таких було видно за милю: самоуки, що з помпою видають себе за інтелектуалів. Вона вирушає на пробіжку, приймає душ, робить чай для Френ («В останньому було лише два шматочки цукру»), сидить біля телефону і нарешті о пів на сьому знов набирає його номер. Вона дивилася повз нього, обмірковуючи його слова. Вона дала свідчення Райту, із соромом визнавши, що не роздивилася обличчя нападника, адже воно було щільно закутане темним шарфом, а на лоба був насунутий капелюх-котелок. На ній був білий чепчик з оборками й вицвіла блакитна плетена гачком пелерина, приколота графік роботи на 2023 рік в Україні скачать плечах. Його обличчя було яскраво-біле, і частково це був грим, а частково – череп, що де-не-де проглядав назовні. Його акаунт із разючою цифрою в 492 тисячі дописувачів зараз показував нуль. Його знайшли в морозильній камері лише за два дні. От бачив би лише ваш батько, Норми тривалості робочого дня на 2023 рік що в його готелі приймають німців… Він чинив би так само.
А ще я хотів би оглянути ваші кімнати. Ще раз, мадам: я вирішуватиму, чи підходять нам ваші кімнати. Але ви переконаєтеся, що ваші попередники нам мало що залишили. Я очікую від вас, що ви готуватимете офіцерам належні страви. Був час, коли сльози норми тривалості робочого часу на 2023 рік таблиця скачати безкоштовноверталися від самого лише теперішнього вигляду готелю. Я лише подумала, що це непатріотично – коритися їхнім наказам. Він різко зупинився, вдивляючись у мій портрет, Норми тривалості робочого дня на 2023 рік двічі моргнув, немов лише зараз помітив, що я перевісила його. Краще вам, Рене, Норми тривалості робочого дня на 2023 рік відкопати його під покровом ночі та загорнути в мішковину. А ще тут були позолочена люстра й величезний мармуровий камін, у якому покоївка щоранку запалювала вогонь і підтримувала до ночі. Я почав проглядати папери, знайдені в письмовому столі минулої ночі. Він глянув униз, а тоді побачив: самий куток кімнати, звідки минулої весни намагалися обдерти паркет на дрова. Він так довго свердлив мене поглядом, що я ледь не почервоніла. У нас ледь вистачає харчів, щоб прогодувати нашу маленьку родину.
Але мені було конче важливо, щоб мої земляки бачили мене впертою й непоступливою. Я відчувала, як усі присутні дивляться мені вслід, чула шелест власної спідниці і важкі кроки німця за спиною. Ця дрібниця наганяла на мене сум щоразу, як я переступала поріг цієї крамниці. Я відчув, як шиєю забігали сироти. Минуло кілька місяців відтоді, як я була тут востаннє. Чимало людей просиджували тут щодня, аби не лишатися на самоті зі своїми страхами. Можливо, я розміщу тут кількох моїх людей. Дзвін у моїх вухах припинився, тепла крапля крові сповзала в кутик ока. Ліліан болісно ковтнула. Я опустилася поряд, щоб вона могла притулитися до мене. Дитина Ліліан? Так. Вона залишиться в нас. Це не був дар. Я розумію, що колись цей готель був вишуканим закладом, і впевнений, https://anhanguera.com.br/%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8-%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83-%D0%BD%D0%B0-2023-%D1%80%D1%96/ що це в межах ваших можливостей. Зазвичай вони відвідували бар «Блан» у верхній частині міста, який був місткішим і, мабуть, привітнішим. У барі «Блан» бракує місця, щоб створити зручні умови для новоприбулих. Приймаючи в барі німців, ми з Елен автоматично ставали мішенню для пліток, злого поговору. Мені дуже прикро за те, що ми накоїли. Насправді я ніколи раніше не готувала на Різдво, а тато з Керолайн дуже гарні кухарі, тож я не хотіла б осоромитися перед ними, – продовжує белькотіти вона.