При цьому тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної норми тривалості робочого часу на 2023 рік лист мінсоцполітики робочого часу зазначеного часу. Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. Слід зазначити, що для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Стосовно початку і закінчення роботи слід зазначити, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графік роботи на 2023 рік в Україні скачатьами змінності у відповідності з законодавством. Вони визначаються трудовим договором, посадовою (робочою) інструкцією, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними актами роботодавця, його наказами та розпорядженнями, а також безпосередньо норма робочого часу на 2023 рік в Українітивно-правовими актами, зокрема ст. 139 КЗпП. Тобто, доплати, надбавки, премії, визначені трудовим договором, не скасовуються автоматом тільки через те, що введено воєнний стан. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків – для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення (див. Саме на роботодавцеві лежить обов’язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Водночас, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з’ясування всіх обставин його вчинення, зокрема, з урахуванням письмового пояснення працівника. У пункті 22 вищевказаної постанови роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Жінка, перебуваючи y відпустцідля догляду за дитиною (“декретній”) до досягнення 3 років, починає працювати неповний робочий час – 4 години на день (згідно зі статтею 179 КЗпП). Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов’язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. Одним із важливих чинників забезпечення законності у сфері припинення трудового договору є належна диференціація підстав припинення. У підрозділі 1.2 «Класифікація підстав припинення трудового договору за ініціативи роботодавця: норми тривалості робочого часу на 2023 рік таблиця скачати безкоштовно місце п. 3 ст. 40 КЗпП України», що складається з чотирьох підрозділів, присвячено аналізу правових підстав припинення трудового договору, дослідженню сутності дисциплінарного проступку працівника як різновиду трудового правопорушення та правової підстави розірвання трудового договору за ініціативи роботодавця, аналізуються міжнародно-правові акти, законодавство країн з високорозвиненою економікою, а також країн з перехідною економікою. 3 ст. 149 КЗпП. З урахуванням того, що право на працю, передбачене ст. 43 Конституції України, належить до числа основоположних соціальних прав, суди поновлюють працівників на роботі саме через порушення роботодавцем ч. Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Відповідно до Наказу № 489 табель обліку робочого часу зa формою № П-5 застосовується для обліку робочого часу всіх категорій що працюють, для контролю зa дотриманням ними встановленогo режиму робочого часу, для отримaння даних пpo відпрацьований час, які застосовуються для розрахунку заробітної плати (враховуючи роботу в святкові дні, вихідні, в нічний час, наднормово, www.youngpyungsa.co.kr у відрядженнях), оплати різних видів відпусток, простоїв, лікарняних, норми тривалості робочого часу на 2023 рік таблиця скачати безкоштовно а також для складання статзвітності з праці. Також законодавство визначає коло осіб, які не можуть бути залучені до роботи в нічний час. Тому у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за незначні порушення трудової дисципліни, продуктивною є стратегія не лише заперечення факту проступку, норми тривалості робочого часу на 2023 рік таблиця скачати безкоштовно а й доведення його несуттєвості, відсутності значних негативних наслідків для роботодавця. Зокрема, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з’ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п. Так, у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 664/2820/15-ц зроблено висновок, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 р. у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) зроблено висновок, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов’язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином.